У мого друга є дві прекрасні дочки двійнята.
Коли їм було по 5 років, вони запропонували пограти в кімнатний боулінг. Я звичайно ж погодився, т. к. я люблю цих дітей, і грати з дітьми завжди цікаво. Але я не здогадувався як багато я винесу з цієї звичайної гри.
Ми розставили кеглі, відійшли в дальній кінець кімнати і я урочисто оголосив: «Увага! Гра року! Маша проти Даші!». Ось тут і почалося моє навчання…
Маша і Даша (так звуть сестер) дивилися на мене з явним нерозумінням.. Даша запитала: «Як це «Проти»?». Це було перше одкровення! Я зрозумів, що в досвіді цих дівчаток не поняття «одна проти іншої». Мені довелося швидко перебудуватися і провести новий старт: «Увага! Гра року! Кращі спортсменки року: Даша і Маша!». Гра почалася.
Далі на кожному кроці я ловив себе на бажанні влаштувати між дівчаткам конкуренцію, але зупиняв себе. Я мовчки вчився у них ставитися до людей по-іншому. Дівчатка, самі того не знаючи, показували приклад того, як можна жити у взаємній любові та повазі один до одного.
Далі в один момент, коли у Них не дуже добре виходило збивати кеглі, вона засмутилася і відмовилася грати далі. Я запропонував Маші продовжити гру. Маша відмовилася й повністю перемкнула свою увагу на сестру. Дівчатка ще раз показали мені, як трепетно і ніжно ставитися один до одного.
В цей вечір, я багато чого в них навчився.
Мені, як молодшому братові в сім’ї було незвично переживати такі відносини. Я весь час, до цього моменту, поривався бути першим, бути краще, ніж інші, і довести всім і все… В мені, як в звичайному дорослому чоловікові, є бажання позмагатися.
АЛЕ, дівчатка мене вчили «співпрацювати і підтримувати».
Я провокував їх бути краще один одного.
Вони мене вчили мене «жити разом».
Я усвідомив наскільки глибоко в мені сидить модель суперництва.
Але, Маша і Даша, 5-ти річні діти, вчили мене спілкуватися з іншими людьми по-новому.
Ось тут і згадуєш прописну істину: «Вустами немовляти глаголить істина»
Дякую Маша.
Спасибі Даша.
Мої висновки з цього уроку:
— Жити з людьми не «ти» і «я», «ми разом».
— Грати не проти когось, а з кимось разом. Так навіть веселіше і цікавіше.
— Не радіти коли переміг, а допомогти близькій людині зробити теж саме – перемогти, і потім радіти разом.
P. S.
Коли я закінчив цей пост, я подумав, що кожен із нас володіє якимсь даром, талантом, навичкою, яка буде корисна іншим людям. Ми всі можемо навчити один одного чогось.
Пропоную в коментарях написати про те, що ви можете передати іншим людям. Чим Ви можете поділитися зі світом.
Якщо ви створили хороші відносини з коханою людиною і можете поділитися секретами успіху – заявіть про це. Може бути, ви вмієте грати на гітарі і можете цього навчити інших людей. Можливо, ви вмієте пекти пироги, або плести гарні кіски.
Розкажіть світу, чим ви можете бути корисні іншим людям.
P. P. S.
А може, ви вмієте ворушити вухами і здатні цього навчити інших людей – теж напишіть! Напевно, серед читачів знайдуться люди, які мріяли про це все життя. )))
Якщо цей пост був корисний, оцініть його і поділіться з друзями
Твітнуть
lang: uk_ua
Подобається
