В коментарях одного з свіжих постів (читати пост), Наташа поділилася з нами випадком, який стався у неї з дочкою.
Цитую:
Наприклад, моя дочка підробляла роздача флаєрів з подружкою, щоб заробити на каток. Я була проти, але вона вчинила по-своєму (природно). Потім ми обговорювали: “Ну що, приставали?” — “Так, приставали, але за мене жінки заступилися, які в переході продають” — “Замерзла?” — “Так, замерзла” — “Уроки запустила?” — “Так, запустила, особливо хімію, як ви знаєте”…
Відповім на цей коментар прямо, оскільки знаю, що Наталія сприйме його з розумінням.
Це було не обговорення! Це був дуже красивий мамин докір. Це виглядало приблизно так: «Ось подивися, ти тут не права, донечко, тут не права і тут… Слухай маму!». Досить тверде тиск на самооцінку і самостійність дочки.
Наталія, дозвольте дочці жити своїм життям.
Можу Вам запропонувати хороший алгоритм, який можна використовувати в подібних ситуаціях. Але, цей алгоритм підходить тільки тим батькам, які дійсно хочуть допомогти своїм дітям бути розумними і самостійними. Кажу про це, тому що часто зустрічається випадки, коли батьки своїми порадами та настановами (повчаннями, наказами, обмеженнями) змушують дітей бути залежними від своєї думки. Тоді це вже не виховання, а маніпуляція живими людьми на догоду своєму его. Будьте уважні, не плутайте своє бажання допомогти рідному чаду з спробою зробити його залежним від вас.
Алгоритм допомоги дітям стати самостійними.
Коли ваша дитина захотів щось зробити, наприклад, заробити на каток роздача флаєрів – ви можете виконати такі дії:
Крок 1. Поділитися досвідом і по-дружньому попередити.
На прикладі вашої дочки:
— Я думаю, що це не зовсім безпечно. До тебе приставати «нехороші дяді», і ти можеш замерзнути. Полюс до цього ти можеш не встигнути виконати потрібні уроки. Думаю це питання ти повинна продумати заздалегідь. А якщо б я хотіла заробити на каток, то я б поступила наступним чином …. (далі йде приклад або роздуми на основі вашого особистого досвіду).
Крок 2. Дозволити дитині зробити свій вибір і вчинок.
Ваш текст, який ви говорите дитині:
— Ось так би вчинила я… Як ти поступиш – вирішувати тобі. Буде потрібна допомога – звертайся, я завжди тобі допоможу.
* Тут важливо зауважити — якщо цей вчинок зберігає в собі небезпеку для життя дитини – ви можете його заборонити, скориставшись своїм авторитетом.
Крок 3. Обговорити результат, отриманий від вчинку.
У разі успішного результату – хваліть і підтримуєте.
У разі не дуже хорошого результату — обговорюєте причини і вчіть дитину отримувати конструктивний досвід з невдач. Як використовувати помилки для отримання досвіду, ви можете дізнатися в цьому пості: http://www.blog.deyneko.com.ua/archives/587
Приклад:
— Який результат ти отримала? Що ти можеш зробити, щоб у майбутньому отримати бажаний результат? Які ще є варіанти для досягнення бажаного? І далі в такому стилі…
Додатково рекомендую: хвалити дитину і робити акцент на тому, що він самостійна людина, і все повинен вирішувати сам. Ви завжди в ролі більш досвідченого порадника-консультанта.
Не рекомендую вживати подібні фрази «…я ж тобі казала…» або «треба завжди слухатися маму!».
Що дає нам цей алгоритм.
Основним ефектом від застосування даного прийому буде більш довірчі відносини з дітьми – це засноване на повазі до Особистості дитини і його вчинків.
Ваша ненав’язливість дозволяє дитині відчути свободу свого вибору, і тоді він не намагається «вискочити» з під вашого тиску і наказів. Завдяки шанобливого ставлення до дітям, вони виростають самостійними, шануючи батьків і прислухаючись до їх досвіду.
Користуйтеся!
p.s.
Під час написання цього поста, я спілкувався з Наташею про їх стосунки з дочкою. Виявилося, що я не зовсім вірно трактував повідомлення. Я радий, що я помилився, і що у Наташі з дочкою все в порядку.
Прошу Наташу описати як вона вирішила питання з донькою та її підробітками. Будемо чекати її історію.
Якщо цей пост був корисний, оцініть його і поділіться з друзями
Твітнуть
lang: uk_ua
Подобається
